View settings

Font size:
Site colours
Images

Settings

Звичайна версія сайта (ПЕРЕЙТИ)
 
Війна змінила життя мільйонів українських родин. Повітряні тривоги, вибухи, вимушені переїзди, розлука з близькими, постійні новини та невизначеність стали частиною реальності, у якій сьогодні зростають українські діти. Навіть якщо дитина мало говорить про війну, це не означає, що вона не переживає.
Діти можуть проявляти стрес по-різному: ставати мовчазними або дратівливими, частіше плакати, боятися залишатися самі, погано спати, втрачати інтерес до навчання та улюблених занять. Маленькі діти можуть сильніше триматися за батьків і потребувати більше уваги. У такі моменти найважливішою опорою для дитини залишаються близькі дорослі.
Говоріть із дитиною. Не уникайте її запитань про війну, але відповідайте відповідно до віку. Не потрібно розповідати страшні подробиці. Достатньо чесно сказати: «Зараз небезпечно, але ми знаємо, що потрібно робити. Я поруч із тобою».
Не забороняйте боятися. Фрази «Не плач», «Не бійся» або «Ти вже дорослий» не забирають страх. Набагато важливіше сказати: «Я розумію, що тобі страшно. Ти можеш розповісти мені про це».
Створюйте відчуття безпеки. Під час повітряної тривоги дорослий має спокійно пояснювати дитині послідовність дій. Якщо є можливість, нехай у дитини буде невелика особиста річ, яку вона бере із собою в укриття: улюблена іграшка, книжка чи інший знайомий предмет.
Зберігайте звичайне життя там, де це можливо. Сніданок, навчання, прогулянка, розмова перед сном, сімейна вечеря – прості щоденні ритуали мають велике значення. Вони повертають дитині відчуття передбачуваності та стабільності.
Обережніше з новинами. Дитині не потрібно постійно бачити кадри руйнувань, загиблих і поранених. Особливо важливо не залишати такі новини увімкненими фоном удома.
Дозволяйте дитині залишатися дитиною. Навіть під час війни вона має право сміятися, гратися, святкувати день народження, зустрічатися з друзями, малювати та мріяти. Радість у складний час – не привід для сорому.
Батькам також важливо пам’ятати про себе. Неможливо постійно бути сильними. Втома, страх і тривога дорослих у воєнний час зрозумілі. Але якщо є можливість, знаходьте хоча б невеликі моменти для відпочинку та відновлення.
Особливої уваги потребує дитина, якщо сильний страх, проблеми зі сном, постійна тривожність, замкнутість, агресивність або інші різкі зміни поведінки не минають чи посилюються. У такій ситуації варто звернутися по професійну допомогу.
Українські діти сьогодні дорослішають у надзвичайно складних обставинах. Ми не можемо забрати з їхнього життя всі тривоги та небезпеки війни. Але можемо дати їм те, що залежить від нас: любов, підтримку, увагу та відчуття, що вони не залишаються зі своїм страхом наодинці.
Будьте поруч. Слухайте. Обіймайте. Говоріть із дітьми. І щодня нагадуйте їм: «Ти не один. Я поруч».
 
 
 

Благодійний фонд «Об’єднання світових культур» / United World Cultures Foundation / UWCF (головний організатор), Український координаційний центр з підвищення правової освіти населення, Українська молодіжна правнича асамблея оголошують про початок VІ Всеукраїнського творчого конкурсу «Що для мене Україна?», приуроченого до 35-ої річниці Незалежності України. Конкурс проводиться з метою культурно-освітнього розвитку, формування у дітей і підлітків національної ідентичності, патріотичного виховання; збереження культурної спадщини Українського народу; соціальної підтримки талановитої молоді, сприяння їхній самореалізації та творчому розвитку, активного залучення творчої молоді до соціально-вагомої діяльності; популяризації волонтерської діяльності дітей та підлітків в умовах воєнного стану; надання благодійної допомоги дітямсиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування. До участі у Конкурсі запрошуються діти (юні художники, співаки та волонтери) віком від 4 до 17 років включно з України та української діаспори різних країн світу.

 Конкурс має благодійну основу. УЧАСТЬ У КОНКУРСІ Є БЕЗКОШТОВНОЮ.

 Конкурс проводиться у 3 категоріях – малюнок, фотографія та пісня. Намалюйте Батьківщину, наших героїв, традиції чи сюжет української пісні, яка надихає, чи малюнок на тему «Національний спротив», спеціальну номінацію для якої цього року запроваджено у партнерстві з Київським обласним центром підготовки населення до національного спротиву. Заспівайте улюблену українську пісню, яка береже чи формує культурну спадщину. А через фотографію розкажіть про власні волонтерські ініціативи.

Категорія «Малюнок»

Автором конкурсної роботи може бути 1 дитина, яка має право подати 1 конкурсну роботу, створену у натуральній формі, та 1 конкурсну роботу, створену у цифровому форматі (Діджитал Арт). Малюнок має бути виконаний в довільній графічній чи живописній техніці (олівці, фломастери, пастель, фарби тощо) на папері чи полотні у форматі А4, А3 чи А2, або ж Діджитал Арт (цифрове мистецтво), бути автентичним, БЕЗ використання ШІ, не порушувати авторські права інших осіб.

Учасники Конкурсу зобов’язуються зберігати оригінал малюнка до завершення всіх етапів Конкурсу. Після оголошення результатів Переможці за запитом Оргкомітету мають надати оригінал переможної роботи для її участі у благодійних виставках та / чи інших благодійних заходах.

Категорія «Фотографія»

Учасниками цієї категорії можуть бути як одна дитина, так і група дітей, зокрема клас, гурток, колектив тощо.

Учасник Конкурсу має право подати не більше 3 конкурсних робіт (допускаються колажі із фото), які відображають волонтерську ініціативу, направлену на допомогу українським військовим, переселенцям, постраждалим внаслідок війни, тваринам тощо, яку самостійно реалізував учасник Конкурсу або був основною, вагомою частиною її команди. Конкурсна заявка має бути оформлена у вигляді Презентації у форматі pdf, об’ємом до 5 сторінок включно, де основним елементом мають бути фотографії.

Категорія «Пісня»

Пісня має бути виконана сольно, дуетом, музичним гуртом, колективом чи хором.

Конкурсною роботою є відеозапис власного виконання пісні українською мовою: кавер-версії відомої пісні, попурі українських пісень чи авторської пісні, яка відповідає загальній тематиці конкурсу. Учасники Конкурсу можуть виконати пісню під музичний супровід (фонограму, акомпанування на музичному/-их інструменті/-ах) чи а капела. Пісня має бути заспівана наживо, без обробки вокалу.

Один учасник Конкурсу має право подати 1 відеозапис.

Конкурсні роботи подаються виключно в електронному форматі. Конкурсна робота у категорії «Малюнок» має бути відсканована чи якісно сфотографована у форматі jpg, jpeg, png. У категорії «Фотографія» – презентація у форматі pdf з рекомендованим змістом. У категорії «Пісня» виконання пісні учасником Конкурсу має бути зняте на відео без сторонніх звуків та без сторонніх людей у кадрі, рівним зображенням. До конкурсної роботи обов’язково додається короткий опис, що має відповідати вимогам окремої категорії.

Прийом конкурсних робіт триває до «31» серпня 2026 року включно.

Конкурсна робота разом із заявкою подається до Організаційного комітету, шляхом її завантаження та заповнення спеціально створеної GOOGLE-ФОРМИ, розташованої за

ПОСИЛАННЯМ:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSesHXNhepxIyETrXmTzumBuv9RNMp25YQEPoRqHllrMVBLiUg/viewform?usp=header 

дотримуючись всіх зазначених в ній вказівок.

ДЕТАЛЬНІ УМОВИ УЧАСТІ у конкурсі, РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМАТИКИ та

ВИМОГИ ДО КОНКУРСНИХ РОБІТ містяться на сайті фонду UWCF за посиланням:

https://uwcfoundation.com/ua/novyny-uwcf/shho-dlya-mene-ukra%D1%97na-2026-ogoloshennya-pro-start-konkursu 

та ПОЛОЖЕННІ ПРО КОНКУРС

https://uwcfoundation.com/img/news2/polozhennaWhatisUkraineforme2026.pdf 

 

 

12 серпня, у День молоді, у Літинській громаді відбувся велопробіг, присвячений вшануванню пам’яті Героїв-земляків та підвищенню почуття патріотизму серед молоді й жителів громади.
     На початку маршруту учасників велопробігу привітав перший заступник голови Літинської селищної ради - Михайло Бевз, який побажав їм  гарного настрою, безпечного маршруту та приємних вражень від спільної подорожі.
     У супроводі двох екіпажів патрульної поліції, маршрут пролягав через знакові місця Літинщини  нагадуючи нам про історію, людей і події, які є важливою частиною нашої громади. Учасники зупинялися біля Костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, Краєзнавчого музею Устима Кармалюка, парку “Українсько-Польської Дружби”, могили загиблого літинчанина Юрія Скотницького, сотника Армії УНР, Пам’ятного знаку жертвам політичних репресій, що встановлено в урочищі «Дубки». Про Героїв земляків та історичні події 1917- 1922 і 1942-1944 років розповідали учасникам заходу директор Літинського краєзнавчого музею ім. Устима Кармалюка - Віра Ткач.
Наступною зупинкою було Джерело Пресвятої Богородиці. Учасники зробили перерву та мали можливість випити цілющої джерельної води. Також відвідали дитячий оздоровчий табір «Казкова долина».
  Кінець маршруту - Ліцей с. Городище. Саме тут працівники закладу гостинно зустріли учасників велопробігу, провели цікаву екскурсію історичним музеєм та пригостили смачною юшкою, пиріжками й компотом. Після частування й відпочинку повернулися у зворотньому напрямку.       
Такі поїздки допомагають по-новому поглянути на знайомі місця, відкрити для себе цікаві куточки рідної громади та відчути особливий зв’язок із місцем, де ми живемо.
Дякуємо всім, хто долучився до велопробігу, організаторам, учасникам, за активність, гарний настрій та небайдужість! Особлива подяка ліцею с. Городище за гостинність, смачну юшку та запашні пиріжки, які стали чудовим завершенням нашої спільної подорожі.